ПРАЦЮЄМО ПО-НОВОМУ
Працюємо по-новому.
Якими були учні, з якими ви працювати десять років тому? А які вони, ті, хто просто зараз сидить за партами? Погодьтеся, ці діти зовсім різні! Інші умови дорослішання, інші вподобання, інше сприйняття світу. Зрештою, сам світ не статичний, він постійно змінюється, а отже змінюються і люди. Тож не дивно, що мають змінитися підходи до викладання та співпраці з учнями.
Чи розумієте ви сучасних дітей? Чи знаєте ви, як просто зараз покращити освітній процес?
1. Ви практикуєте ненасильницьке спілкування
Конфліктна ситуація між учнями, непорозуміння з батьками учня, зауваження від колег-викладачів щодо поведінки учнів вашої групи… Щоб не сталося, виправити ситуацію допоможе методика ненасильницького спілкування Маршала Розенберга. Насправді вона може неабияк покращити освітній клімат.
Тож коли ситуація здається напруженою – не панікуйте! Спробуйте розібратися, але не звинувачуйте нікого. Адже такий підхід може легко зруйнувати довіру між вами та учнями. Аби цього не сталося, дотримуйтеся наступної схеми спілкування:
- нейтральне спостереження, факти («Востаннє о 8:00 ти прийшов у вівторок, два тижні тому»);
- висловлення власних емоцій («Мені сумно та образливо, коли ти запізнюєшся. Я відчуваю занепокоєння, адже мені важливо розуміти, що відбувається у твоєму житті»);
- окреслення власних потреби та припущення щодо потреб співрозмовника («Можливо, тобі не вистачає часу вдома, щоби виконати домашнє завдання? Але мені важливо, щоби ти закріплював знання поза уроками»);
- прохання без маніпуляцій та вимог («Чи можу я запропонувати тобі виконувати завдання у ліцеї, після занять?»).
2. Ваш урок – дискусія, а не монолог
Інколи уроки схожі на лекції в університеті: вчитель говорить та записує на дошці основні поняття, а учні тихо занотовують сказане. Погодьтеся, це доволі сумна картина. Тим паче, що існує стільки цікавих методів та прийомів, які здатні перетворити звичайний урок на захопливу подорож! Тож ні в якому разі не ігноруйте їх.
Наприклад, проводьте дискусії, мозкові штурми та нестандартні опитування – це дозволить залучити всіх без винятку учнів до роботи під час уроку, активізувати та уцікавити навчальний процес. А ще можна проаналізувати заняття разом з учнями: коли діти розуміють, що їхня думка важлива, це мотивує їх працювати активніше.
Як цього досягти? Зробіть та завжди майте при собі коротку пам’ятку: «Урок = 50% мого внеску + 50% внеску учнів». Звісно, це правило діє не для кожного уроку. Втім, це те, до чого потрібно прагнути!
3. Ви навчаєте з огляду на періоди розвитку дитини
Звісно, навчальні програми та методичні матеріали складені відповідно до віку учнів. Але важливо й те, як доноситься інформація, як учитель комунікує із ними. Адже учні різного віку сприймають та засвоюють інформацію по-різному. І те, що добре працювало з учнями середньої школи, перестає бути ефективним під час роботи з учніми професійного ліцею.
Наприклад, підлітки можуть бути недостатньо уважними на уроках та швидше втомлюватися через гормональні зміни, а не тому, що їм не так уже і потрібне те навчання. А в учнів молодшої школи виникнуть проблеми з опануванням великого теоретичного матеріалу, тож бажано використовувати ігровий підхід. Стільки нюансів потрібно врахувати! Тож учителю нової формації просто необхідно непогано знатися на дитячій психології та розбиратися в особливостях розвитку особистості.
4. Ви знаєте про «прихований навчальний план»?
Навчальний план – один із основних робочих документів викладача. А як щодо прихованого навчального плану? Це набір дискримінаційних упереджень, які транслюють діти, батьки та подеколи самі вчителі. На жаль, ці упередження буквально всюди.
Що ж із цим робить викладач нової формації? Він відкрито розповідає про дискримінацію: що це, як проявляється, як не транслювати упередження та як від них захиститися. Експерти також радять не боятися говорити про множинність дискримінації, тобто про те, що одна людина може зіштовхнутися одразу з кількома різновидами упереджень щодо себе (наприклад, одночасна дискримінація за зовнішністю, місцем народження та станом здоров’я).
Кожен із нас так чи інакше транслює нерівність, адже ми соціалізуємося в нерівному суспільстві, ми виросли під впливом тих чи інших стереотипів. Тому кожна «дрібниця» має значення! Помічайте власні та чужі дискримінаційні висловлення, на кшталт «прекрасна половина нашої групи впоралася краще», тощо. І неодмінно пояснюйте, що тут не так.
5. Ви аналізуєте успіхи та невдачі учнів
Усі діти особливі. І якщо Іванко в захваті від української літератури і моментально «ковтає» великі та складні твори, то це не означає, що його подружка Ганнуся буде робити так само. І якщо сьогодні Олег чудово впорався з доказом теореми, це не означає, що завтра він так само легко розбереться з логарифмами.
Тож викладання завжди має бути свідомим! Варто ретельно аналізувати всі досягнення та невдачі учнів – це дозволить дібрати прийоми та методи роботи, що підходять кожному. А для зручності варто вести своєрідний щоденник спостережень, де можна писати про:
- настрій учнів на початку та наприкінці уроку;
- рівень мотивації, зацікавленості темою та предметом загалом;
- успіхи учнів під час індивідуальної та групової роботи;
- завдання, які вочевидь подобаються учням більше;
- думки щодо того, що знижує та підвищує продуктивність здобувачів освіти.
